На мене чекають тут, власне, півжиття.
За справами цього не помічаєш. Лиш зрідка – підіймеш очі вгору й бачиш, що каштан уже випустив листочки, і ясен теж. А зранку на вікно прилетів голуб.
Я знаю, що вдома, в селі, на мене чекає весна… і Він.
Стоять серед поля й усміхаються мені крізь сережки беріз, уквітчані абрикосовим і вишневим цвітом… Весна. Щоб там не було, які б осінні вітри не термосили душу.
Він завжди поруч. А з Ним весна. Стоять непорушно, довго, вічно. Щасливі, добрі, світлі, єдині. Чекають.
Життя іде. А попереду бачу їх. Вони ждуть мене. Куди б я не поїхала, куди б не пішла – вони вже там, попереду. Тому немає старості, немає осені. Є Він. Є весна.
Дивляться на мене з чистих небес такі ж чисті та привітні – Він і весна.
Ще ніколи так не раділа квітам. Відчувала себе о цій порі зайвою. Все цвіте, тішиться… а я в постійних пошуках і суєті. Холодна, застигла. Самотня. Непотрібна.
А тепер весна сама мене знайшла. І я радію за нас. Білий цвіт пробивається до моєї душі крізь пелену туману. І птахи співають та щебечуть не там – десь, а тут, у мені. Ранкове сяйво проймає мене всю, до глибини єства. Берези й осики тягнуться до мене довгими сережками. Весна та й годі.
Та я не розчиняюся в цьому барвисто-весняному дивоцвітті, а й досі йду людськими стежками. Але йду до Нього. У Його воскресіння.
А коли буває холодно й сіро, бо й навесні часом сіро мжичить дощ, надія на Воскресіння допомагає бачити Його. І весну.
Олеся Білоус,
м. Київ, Україна
Народилася 1983р. в Киргизії в родині геологів. Після здобуття Україною незалежності разом із батьками повернулася на Батьківщину. Дитинство минуло на Житомирщині(смт. Червоногранітне). Закінчила Житомирський державний університет ім. Івана Франка (2006), Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (магістратура,2007). Навчаюся в аспірантурі Науково-дослідного інституту українознавства на філософському відділенні. Вірші пишу з дитинства. Поетичні твори, журналістські матеріали та публіцистика друкувалися в альманахах "Зоряні роси", "Вітрила", газетах "Вільне слово", "Прапор", "Християнство", "Євангельська нива". Заміжня. Член церкви «Дім Євангелія» (ВО ЄХБ, Київ)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Повести Лисицина. Нечаянное счастье. - Eвгения Игнатьева (псевдоним) Историчность прокосула Сергия Павла, которого апостол Павел обратил к Христу, всегда подвергалась сомнению потому, что не было исторических документов,упоминающих его имя. ЭТо рассказ предлагает объяснение этому факту. Но действие рассказа происходит в России в 19 веке.
Поэзия : Кружился снег над городом - Николай Агапьев Иов.37:6 Ибо снегу Он говорит: будь на земле; равно мелкий дождь и большой дождь в Его власти.
***
Дело твоческих людей, создавать и дарить свое творчество миру, после чего наши произведения начинают жить самомостоятельной жизнью радуя многих людей той частичкой любви которую мы авторы вкладываем в них... Так, я случайно обнаружил свое стихотворение "Мы верим будет возрождение" на одном Христианском сайте в разделе поэзия, а недавно, обнаружил что сам того неподозревая стал соавтором пдкаста, которым является картина с впечатанным в нее текстом и сопровождаемый музыкой. Плейкаст называется "В городе падал снег" автор krimoza49, очень гармонично вписала в Изображение: by *SorinCrecens-Cold Night In Warsaw 1939 sorincrecens.deviantart.com
втавив текст этого стихотворения. Текст: Николай Агапьев-Кружился снег над городом www.foru.ru
Я в восхищении от этой картины! Искренне благодарен автору krimoza49 прекрасное произведение! адрес станички: http://www.playcast.ru/view/2428695/df29d544777d1a8c35a0031d8b9b8c5b4a9bacaapl
***
Лк.6:38 давайте, и дастся вам: мерою доброю, утрясенною, нагнетенною и переполненною отсыплют вам в лоно ваше; ибо, какою мерою мерите, такою же отмерится и вам.
